Мова - головний атрибут держави

Кожен народ плекає свою мову, адже без неї нема й нації.

Мова - головний атрибут держави

21 лютого в усьому світі відзначається День рідної мови. У цей день прийнято проводити конкурси на написання віршів або прозових творів у навчальних закладах, а також влаштовувати літературні вечори, творчі фестивалі тощо.

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. У мові накопичуються досвід попередніх поколінь, історія народу, культура, традиції, інтелектуальний та духовний розвиток етносу. Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, а також це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур та зберігати повагу до мови як показника культури.

Свято Дня рідної мови було започатковане за трагічних й болючих подій 21 лютого 1952 року, коли студенти-демонстранти у Східному Пакистані (Бангладеші) були розстріляні за те, що вимагали визнати бенгальську мову однією з державних мов країни. На той час у країні офіційною була визнана мова урду, якою послугувалися лише 3% населення. Молоді люди просто хотіли говорити й чути свою рідну говірку. Й це абсолютно нормально для кожної людини. Не раз й не два в історії становлення кожної мови є моменти, коли тим чи іншим способом її старалися знищити чи обмежити. Й саме молодь майже завжди цьому перечила! 

Згодом за пропозицією Бангладешу ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим Міжнародним днем рідної мови, пам’ятаючи про трагічні події.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження "Про відзначення Міжнародного дня рідної мови". Відтоді це свято стало ще одним днем заснування шанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України. 

Мова - це справді, як би банально не звучало б, душа народу, те єдине і невідворотне, що об’єднує всіх людей, те, чим пишеться історія народу. Тому всі люди світу цього дня будуть возхваляти красу саме своєї мови, розповідатимуть про те, що лише їхня мова - найдавніша, найсильніша і наймилозвучніша.

І це нормально, адже своє - завше найкраще.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Цінуйте, любіть, поважайте свою мову! Навчайте своїх друзів іноземців нашої рідної, солов'їної, аби українська стала відома всьому світу й кожен прагнув говорити нею, писати й читати. Адже нам є чого навчити інших! Та й самі вчіться, адже не дарма говорив Йоганн Вольфганг фон Ґете: "Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина".