“TURKEY IS” - про Туреччину з повагою та любов’ю

“TURKEY IS” - про Туреччину з повагою та любов’ю

Туреччина - загадкова та неймовірно красива країна. Певно, майже кожен українець встиг тут побувати й закохатися у неї. Анталія, Кемер, Аланья, Мерсін... Курортні місцини: дуже гарні й привабливі. Та в Туреччині - це лише "вершина айсбергу", адже тут ще так багато зовсім інших по колориту й духу місць. Талановитий тревел блогер Yuriy White розказує про Туреччину кількома мовами, зокрема, що дуже нас тішить, й українською. 

До вибору кожного місця Юрій підходить доволі креативно, тому, напевно, його відео такі цікаві! Наш співвітчизник Yuriy White створює короткі, проте пізнавальні відео про цікаві місця в Туреччині. Сьогоднішнє наше інтерв'ю саме із ним. 

Пане, Юрію, розкажіть, будь ласка, чому саме Туреччина? Що найбільше тут подобається, а що ні?

Туреччина… Це мабуть кохання з першого погляду. Дуже складно відповісти "Чому?". Спочатку ти щось відчуваєш усередині, а потім починаєш занурюватися у країну з головою. І коли почуття починають підкріплюватися дуже повільним знайомством із країною – це доволі "серйозно". І це вже "надовго". "Зрозуміти" Туреччину повністю – неможливо. Справа не в ментальності, це дуже глибока та складна культура, яка є міксом десятків культур. Та до того ж – коли ми говоримо "Туреччина" - про яку Туреччину йде мова? Космополітичний Стамбул чи суворий Карс? All-inclusive Мармаріса чи войовничі норови мешканців гір Чорноморського узбережжя? Візантійський, грецький, римський, сельджуцький чи який із десятка інших періодів ми будемо брати до уваги у понятті "Туреччина". А якщо припинити філософствувати та повернутися до питання – у цій країні є Усі та Усе. А якщо бути трохи конкретнішим, то ми з дружиною "люди моря" - одесити, у яких море у крові. Не бачу приводу не любити цю країну. Якщо говорити, про те, що не подобається - тут залишив би тишу у відповідь.Я не в праві судити і вимагати. Спробувати зрозуміти і зробити висновки - так, це можна. Не буває, що ви приїжджаєте до країни і говорите - мені ось це, це і це, а ось це приберіть. Ті плюси, які ми бачимо, завжди мають зворотні сторони. 

Як проходить сам процес створення відео? Що найважче? 

Найскладніше - зупинити вибір всього лише на декількох фотографіях. Це дійсно велика проблема. Око - воно ненажерливе до краси, а хронометраж, який я придумав, лише 60 секунд. Придумати тему для чергового відео не викликає жодної проблеми. Виберіть будь-яку частину Туреччини і є вже сотні фотографій. В цьому плані Туреччина настільки кінематографічна, що складно втриматися, аби не робити ще і ще.

Чим ще займаєтесь? 

Якщо не подорожуємо - то плануємо подорожі. Ну а якщо серйозно, в основному я працюю на межі відео, реклами та медіа. Якщо виходить - придумую або беру участь у створенні мультимедійних проектів, які не обмежуються тільки відео, фото або текстом. До речі, так був колись народжений проект "Odessa360", який існував більше 10 років до 2018 року. Зараз же я більше зосереджений на відеодизайні і рекламі, хоча основна діяльность завжди була пов'язана з режисурою, зйомкою і монтажем кіно і відео продукції. До речі. Серія роликів Turkey is народилася абсолютно випадково, як ліки від смутку. Створюєш ролик, ділишся красою з людьми - і тобі легше і людям приємніше. А ще - це чудовий інструмент, щоб познайомитися з країною і цікавими людьми. Є принцип. Як тільки починаєш щось робити - відразу ж з'являються нові можливості. Вже тільки це є достатнім приводом для створення нових і нових проектів.

Чи траплялися з Вами непередбачувані, незручні, дивакуваті ситуації при створенні відео про Туреччину? Розкажіть про одну з таких?

Тут я розчарую - труднощів не було. Все ж я створюю відео з вже відзнятих фотографій. Певною мірою труднощі бували в процесі подорожей або зйомок у самій Туреччині. Десь років 5 потому у нас народилася ідея. Якщо аеропорт знаходиться на не дуже великій відстані від міста, а поблизу  є приватний сектор або спальні райони - ми йдемо пішки. Це  далеко не завжди можна здійснити, але якщо можливо - тут можна знайти найцікавіше - це реальне життя тієї країни, куди прилетіли. Уважний мандрівник може зробити сотню відкриттів, всього лише обійшовши навколо одного кварталу! Так одного разу ми прилетіли в старий аеропорт Ататюрка в Стамбулі і вирішили прогулятися пішки до кінцевої зупинки метро "Мармарай". А це кілометрів 15-20. При тому, через ті місця, де туристи не ходять. Та й місцеві їх не особливо шанують. Чим незвичайний був той "вихід" з аеропорту - турки дуже швидко будують. Нічого особливо страшного не відбулося - просто перші 3 кілометри зайняли 3 години часу, трохи спілкування з поліцією, охоронцями, жебраками, циганами і таксистами. А потім злегка здивований погляд офіціантки і презент від кафе зі словами: "Туристів тут не буває. Ви тут перші за 15 років". Думаю, вона перебільшила. Але такі спогади - завжди "найсмачніші" .

Чи плануєте розказувати про Україну іноземцям? Назвіть улюблені міста та місця України? 

Насправді, в будь-якій розмові у вас запитають: "Звідки ви?". І іноді розмова піде далі. Україну знають й вже майже навчилися відокремлювати від Росії. Не завжди, але все ж. Я був шокований, коли запитав у знайомих турків:  Які міста ви знаєте?" "Lviv Kharkiv, " - почув у відповідь. І це були назви міст чистою українською мовою. Чому? Тому що туди почав літати Pegasus. Це розвеселило. Кожна розповідь про Україну за кордоном, волею не волею стає рекламою нашої Батьківщини. А ще - найкраще слова підтверджує поведінка. Так що - намагаємося бути позитивною рекламою нашої країни. А з улюблених місць в Україні - нічого надординарного - Крим, Карпати, Закарпаття, південний захід Одеської області з його озерами і морем. Хоча, є безліч місць, які подобаються, але все одно тягне до моря і гір.

Ви вважаєте Україну туристично привабливою? Чого не вистачає Україні для цього (бути більш привабливою для туристів)?

Відповім питанням на питання - А коли людина цікава для іншої людини? Тільки тоді, коли вона цікава собі. Україна має достатньо розкручені туристичні бренди: Львів, Одеса, Київ, Чорнобиль. Але, якщо копнути глибше, нам ще працювати і працювати. Це радує і засмучує одночасно. Дуже складно викликати інтерес до своєї країни, якщо ми досі так слабо розбираємося в своїй історії та географії, а побутова культура знаходиться на дуже "своєрідному" рівні. Окей, до прткладу: бере іноземець в оренду авто, і потім наступні 5 років всім своїм знайомим розповідає, який жах він бачив на дорогах: як якість, так і культура водіння. У минулому році ми провели експеримент і на Таврії проїхали від Києва до Адріатичного моря через 7 країн, в тому числі Австрію та Італію. Знаєте, які найнегативніші враження - це бруд і гігантські звалища на узбіччі біля прикордонного переходу в Ужгороді з української сторони і хамське водіння на українських дорогах.

Ми занадто довго жили в "не своїй" країні, з надуманою  історією, і звикли бути чужими в своєму будинку. Україна знаходиться тільки в процесі створення і пробудження. Та з часом - все буде добре. А ще, можливо, із часом, українці навчаться посміхатися. Це звісно із світу фантастики, але з такими серйозними обличчями не можна приймати гостей. Та й жити складно не посміхаючись. 

Що в найближчих планах? Про яке місце Туреччини буде нове відео?  

Найближчі плани? - Прояснити ситуацію з Covid-19 і вискочити на пару днів до Туреччини (Maşallah!). А  юпо відео – тем дуже багато і візуального матеріалу теж багато. Будь-яка провінція Туреччини має в своєму активі не один десяток тем для подібних відео. Питання в тому, що це швидкий візуальний матеріал. Він яскравий, ефектний і спеціально орієнтований під facebook та instagram. Сподіваюся, з часом, з'явиться можливість робити великі за хронометражем роботи, де можна було б глибше розповідати про країну і її людей. Але це вимагає трохи інших витрат. Проте такі продукти обов'язково будуть. До того ж я змушений зробити глибокий уклін українській діаспорі в Туреччині - я був здивований її активністю. 

Про яку ще країну плануєте чи хотіли б створювати відео? Назвіть топ-5 улюблених країн та міст у світі?

Мій досвід подорожей не завжди класично-туристичний і трохи дивний, як на мене. Я не буду оригінальним. На першому місці залишається Стамбул. Від Beylikduzu до Pendik - він дивовижний у своїй глибині. Потім, напевно, Будапешт і за ним Барселона. Хоча мені дуже складно говорити про ці міста, коли така кількість країн лежить ще для нас не відкритою. Вражає Монако. Але не дорогими авто і казино - це і так зрозуміло, а тим, як усі речі відповідають одна одній. З подорожами цікава річ. Усюди, я більш ніж упевнений, можна знайти щось цікаве - якщо цікавий той, хто шукає. Ви їдете в Будапешт - почитайте щось з творів, де в ролі декорації виступає це місто. Оселіться в спальному районі. Ходіть в магазини для місцевих, їздьте на громадському транспорті зі спальних передмість ... Навчіться бачити цивілізацію в дрібних деталях. І тоді, жодна ваша поїздка не буде нудною.

Щоб Ви порадили мандрівникам/блогерам, які тільки починають пізнавати світ подорожей?

Навчіться мистецтву «маленьких кроків».

Навчіться працювати з Google Earth, WikiLoc, Tripadvisor, MapsMe.

Навчіться посміхатися.

Навчіться вітатися першими, хоч і поганою, але місцевою мовою.

Навчіться зупинятися і дивитися.

І ... навчіться не критикувати усе по поверненню до додому. 

(У нас - не виходить, але ми кожен раз даємо собі таку обіцянку!)