Прекрасне поряд: інтерв'ю із балериною Анжелікою Плохих

Прекрасне поряд: інтерв'ю із балериною Анжелікою Плохих
Прекрасне поряд: інтерв'ю із балериною Анжелікою Плохих
Прекрасне поряд: інтерв'ю із балериною Анжелікою Плохих
Прекрасне поряд: інтерв'ю із балериною Анжелікою Плохих
Прекрасне поряд: інтерв'ю із балериною Анжелікою Плохих
Прекрасне поряд: інтерв'ю із балериною Анжелікою Плохих

Світ прекрасного завжди приваблює, захоплює, поглинає... Порух самих повік може багато повідати! Балет – це справжня магія, яка заворожує і залишає слід у душі кожного глядача. Але щоб блискуче виконувати чергову партію на сцені балерина повинна мати сильний характер. Й витримку! Адже досягти успіху у цій незвичній професії дуже й дуже непросто. Тут потрібні не лише вміння й настирність, талант, а й "щасливий випадок", що приведе до бажаного. 

Люди цікавляться таємничим життям театру, особливо балету. На сцені глядач споглядає тендітні силуети балерин, вони немов живі квіти чи диво природи. 

В м. Самсун за контрактом приїхала українська балерина Анжеліка Плохих й люб'язно погодилася дати інтерв’ю і трохи привідкрила завіси "закулісного життя".

 

Давайте почнемо з самого початку. Як й чому Ви вирішили стати балериною? 

Це був дуже довгий шлях!!! Танець - це все моє життя. З самого дитинства жила цим: танці та спорт. Мої батьки - спортсмени, тому й прищепили любов до руху з самих малих років. На початку я відвідувала різні розвиваючі гуртки. Профессіонально почала займатися танцями в 7 років і це були бальні танці! То був дуже цікавий період мого життя. Початок довгого шляху, хороший фундамент і хороша закалка! Для покращення ліній ніг, красивих рук та гнучкості, мама віддала мене на хореографію. Ще не балет, а лиш основи класичного танцю. Та дуже важлива сходинка на шляху. Дякуючи моєму чудовому педагогу, закохалася в класичний танець, але з часом поступово відійшла від бальних танців (почалися непорозуміння з партнером - вічна проблема в бальних танцях) і повністю занурилася в класику. Після закінчення загальноосвітньої школи вступила в Київську академію танцю імені Сержа Ліфаря. Саме тут й розпочався справжній професійний балет.

 

Що було найскладнішим на шляху до становлення в професійному плані? Й що давалося легко? 

Найскладніше було те, що я дуже пізно прийшла в балет, аж у 18 років. Взагалі діти ще з 7 років розпочинають професійно займатися балетом, адже весь процес навчання йде поступово й потрібен час, аби опанувати всі нюанси. На мене ж навалилося все і відразу. Окрім того, як таких природних даних для балету у мене майже не було, а все що зараз маю - напрацьоване важкою та довгою працею. На початку перші півроку я плакала кожен день. Ну а потім звикла, взяла себе в руки і продовжувала просто невпинно працювати над кожним рухом, позою! Завдяки своїй цілеспрямованості та працездатності до кінця першого курсу наздогнала всіх і в результаті закінчила академію з відзнакою (всього ми вчилися 4 роки). Дуже важливо у танці передати всю глибину почуттів, а мені легко завжди даються саме емоціі. Кожен день, що проживаю на сцені, я ніби пропускають через себе. Це дуже виснажує: фізично й емоційно, та результат того вартий! Глядачі все помічають, тому й люблять нас і цінують. 

 

Чи важко поєднувати особисте життя із балетом? Адже професія балерини вимагає багато, чи не так? 

Мені не важко поєднувати роботу і особисте життя, адже мій чоловік теж артист балету. Багато хто задає питання, чи не складно працювати з чоловіком (завжди разом і вдома і на роботі). Для нас це взагалі не проблема, іноді навіть допомагає. Ми дуже багато гастролювали, працювали на круїзних кораблях. І найголовніше - були завжди разом, а так би довелося розлучатися на тривалий час (що я не вважаю нормальним для сімейного життя). До того ж ми обидва знаємо на скільки складна наша професія і намагаємося допомагати один одному в домашніх справах і завжди підтримуємо.

 

Розкажіть про свої будні. З чого починається Ваш ранок? Яким чином тримаєте себе у тонусі? 

Наш ранок із чоловіком розпочинається із фітнес-тренування. Потім легкий сніданок, і я їду на роботу до театру. Перед урокам займаюся йогою, яка розігріває тіло й приводе його в тонус, налаштовує на робочий настрій. Згодом я проводжу класичний урок, що триває годину, опісля розпочинаються репетиції. Окрім роботи та тренувань намагаюся вести активний образ життя, якомога більше гуляти, плавати. А по вечерам проводжу онлайн-уроки з дітками та дорослими. Ну й, звичайно, намагаємося дотримуватися здорового харчування - адже це основа хороших форм тіла й душі.

 

В яких напрямках, крім балету, танцюєте? Як Ви ставитеся до інших видів танцю? Пробували себе в них? 

Я намагаюся розвиватися у різних напрямках та стилях. Бути, так би мовити, універсальним танцюристом, що мені дуже допомогло в роботі на круїзних лайнерах. Там було потрібно виконувати хореографію у різних танцювальних напрямах на достатньо високому рівні.

 

Які Ваші улюблені класичні партії? У якому образі Ви отримуєте на сцені максимальне задоволення? 

Кожна партія й образ цікаві по-своєму. Мені подобається грати як позитивних, так і негативних персонажів, як сумних, так й веселих. Це допомогає розвиватися не тільки як танцівниці, але як й артистці. 

 

Які Ваші настанови для початківців-балерин? Як сьогодні робити кар'єру? 

Майбутнім артистам я б порадила невтомно працювати, розвиватися фізично й духовно, не шкодувати себе й любити те, чим займаєтеся, аби все приносило радість. А кар'єра - поняття відносне, у кожного своє. Бажаю кожному досягнути бажаного!

 

Чи подабається Вам Самсун й Туреччина загалом? Що вражає найбільше? 

Нам з чоловіком подобається Самсун, дуже затишне та спокійне місто. Ми насолоджуємося щоденними прогулянками набережною, мальовничими пейзажами та морським чистим повітрям. Самсун - наше перше місто, що ми відвідали у Туреччині. Сподіваємося, що матимемо можливість трохи більше побачити цю чудову країну й дізнатися про неї багато цікавого. 

 

Цікаво працювати закордоном? Важко було погодитися залишити Батьківщину? 

Закордоном працювати завжди цікавіше, це гарний досвід. Звичайно, ми сумуємо за Батьківщиною, за рідними та нашим менталітетом. Та оскільки ми з чоловіком - артисти, які багато гастролюють, тому й життя нас частенько закидає у різні куточки світу. Такий спосіб життя став для нас звичним. 

 

Окрім балету, чим ще займаєтесь? Навчаєте танцю? 

Окрім балету дуже люблю фітнес, айробіку та йогу. Намагаюся розвиватися у цих напрямках та ділитися своїми знаннями й навичками з іншими. Проводжу тренування з дорослими, також займаюся із дітьми : розтяжка, класична хореографія, ну й, звичайно, йога, аеробіка та фітнес. 

 

Підтримуєте зв'язок із діаспорою українців у Туреччині? Чого бажаєте громадській організації "Чорноморська асоціація українців"

Нещолавно я познайомилася з головою та ідейним лідером ГО "Чорноморська асоціація українців" Людмилою Шимко, яка розповіла мені про українську діаспору в Туреччині. Пані Людмила долучилася мене до групи громадської організації в WhatsApp, де я дізнаюсь про всі проєкти діаспори, отримую багато корисної інформації та просто спілкуюся із співвітчизниками. Рада бути частиною діаспори, адже отримала дуже теплий прийом. Й тепер відчуваю ніби Україна зовсім поруч. "Чорноморській асоціації українців" хотіла б побажати розвитку у всіх сферах життя закордонного українця! Продовжуйте допомагати й підтримувати українців, як мене, це дуже цінно та важливо для нас всіх. 

 

До речі, сьогодні в прямому етері Анастасія проведе динамічне заняття із йоги з елементами пілатесу, вправ для еластичності суглобів із силовими навантаженнями. Розпочнеться заняття о 19:00 в Instagram