Людмила Шимко прийняла участь у міжнародній онлайн-події "Жива історія: пам'ять про Чорнобиль"

26 квітня відбувся спільний онлайн-проєкт Угорщина-Україна із вшанування пам’яті про Чорнобиль "Жива історія: пам’ять про Чорнобиль" за участі голови "Чорноморської асоціації українців" Людмили Шимко.

Людмила Шимко прийняла участь у  міжнародній онлайн-події "Жива історія: пам'ять про Чорнобиль"

26  квітня відбувся спільний онлайн-проєкт Угорщина-Україна із вшанування пам’яті про Чорнобиль "Жива історія: пам’ять про Чорнобиль" за участі голови "Чорноморської асоціації українців" Людмили Шимко.

 

Як передає Укрінформ, про це повідомила громадська діячка, членкиня Товариства української культури в Угорщині та голова видавничої комісії при Товаристві" Нова Хвиля" Уляна Княгинецька (крім неї, організаторами та модераторами онлайн-події стали фасилітаторка Ірина Пархоменко та кандидатка педагогічних наук Олена Диба).

 

"Мета нашої зустрічі полягала у розповіді живих історій про трагедію безпосередньо від учасника події, який брав участь у ліквідації наслідків аварії в травні 1986 року, Михайла Жайворона – Заслуженого журналіста України, письменника і поета" , – повідомила Уляна Княгинецька.

 

За словами пані Княгинецької, до розмови приєднався іспанський дослідник теми Чорнобильської катастрофи, президент Асоціації «Taras Chevchenko» – пан Joan Cerezo.

 

Водночас як повідомило посольство України в Угорщині, яке брало участь у події, під час заходу поряд із вшануванням пам’яті ліквідаторів катастрофи учасники заходу говорили про необхідність формування тканин культурної пам’яті та поділились інформацією про досвід та інструментарій формування культурної пам’яті на прикладі Чорнобильської катастрофи. Під час зустрічі Княгинецька зазначила: "Що означає «спільнота пам’ятає і вшановує»? Як в закордонному інформаційному просторі згадують про трагедію в Чорнобилі? Як українська діаспора зберігає і вшановує пам’ять про ліквідаторів Чорнобильської катастрофи? Чи формує українська держава за допомогою існуючих інституцій тонку тканину культурної пам’яті? Які культурні практики можуть бути інструментами формування такої пам’яті?".

 

У свою чергу Михайло Жайворон після події зазначив, що поділився з учасниками своїми спогадами: "Зокрема, як висвітлювалася у ЗМІ та аварія, які завдання ставила влада перед журналістами, якою жорсткою була цензура і як тодішній комуністичний режим намагався приховати істину від народу та всього світу. Головний меседж, який хотілося донести, що ця трагедія – не просто сумна сторінка чи спомин в історії цілого людства. Це тривожна пересторога, що сповіщає нам, якою згубною може бути діяльність людини, котра нехтує найвищим даром – життям".

 

Нагадаємо, що Світовий конґрес українців заявив, що через 35 років радянська спадщина Чорнобиля надалі переслідує Україну – сьогодні країна зіткнулася з новою техногенною екологічною катастрофою, яку так само спричинила Москва.