Інтерв’ю з Людмилою Шимко для порталу УКР-АЙНА

Інтерв’ю з Людмилою Шимко для порталу УКР-АЙНА

Туреччина надзвичайно красива країна, й не дивно, що багато наших співвітчизників вирішують поєднати свою долю саме з нею. За експертними оцінками, що базуються на даних мобільних операторів, в Туреччині нараховується приблизно 35 тис. українців, які мешкають або тимчасово перебувають на її території. За підрахунками Посольства України, ця цифра становить 25-30 тисяч. Та майже щодень вона збільшується. Тому й недивно, що тут, на чужині, наші співвітчизники все частіше об’єднуються, аби підтримати один одного й зберегти культуру рідного народу. В Самсуні громадська спілка українців була зареєстрована 9 жовтня 2017 року й носить дуже гарну назву – “Чорноморська асоціація українців” (Karadeniz Ukraynalılar Derneği). Сподіваємося, новостворене товариство стане центром об’єднання наших співвітчизників, які живуть у Чорноморському регіоні Туреччини, з метою збереження української мови та культури. Також була створена й офіційна емблема організації, яка символізує поєднання двох культур.

Голова, засновниця й ідейний лідер організації Людмила Шимко трохи розповіла про себе й своє творіння порталу УКР-АЙНА.

У-А: Отже, Людмило, розкажіть трішки про себе. Як потрапили до Туреччини?
У Туреччині я вже 15 років. За цей час було багато чого: щось подобалось, а щось не дуже. Та з часом усе стало таке рідне й дороге, що тепер відчуваю себе тут дуже комфортно. Родом я із Полтавщини. Закінчила фізико-математичний факультет Полтавського педагогічного університету. Так склалась доля, що приїхала жити до Туреччини. Й абсолютно не шкодую! Туреччина стала для мене усім! Дуже люблю подорожувати цією неймовірно красивою країною, особливо приваблюють гори й море! Тому недивно, що всією сім’є полюбляємо кататися на лижах. Ну, а море – це любов на все життя! Напевно, саме тому й випало жити у Самсуні.

У-А: Чи подобається Вам Туреччина й чим? Сумуєте за Україною?
Звичайно, сумую за своєю Батьківщино. Хто ж не згадує свою неньку-Україну? Та саме в цій країні реалізувала себе як жінка та матір. Тому й люблю Туреччину всім серцем. Подобаються тут мені найбільше, напевно, саме люди. Адже у нас в Сумсуні вони надзвичайно щирі, привітні й завжди готові допомогти.

У-А: Ви надзвичайно активна людина, судячи із Вашого “соціального” життя. Чим займалися в Туреччині? Коли й як прийшла задумка створити українську громадську організацію? Як знаходите час на все?
Створити спілку в Самсуні – це моя ідея. Виникла вона досить швидко, а ще швидше вийшло її реалізувати. Стали у допомозі ті ж самі люди, які завжди йшли на зустріч нам. Дуже вдячна Послу й Посольству, адже без них нічого не було б. Час на все знаходиться сам собою, адже головне – це бажання, а в мене його дуже багато! Хочу, щоб усі нас знали й поважали! Адже стараємося ми на благо нашої держави!

У-А: Розкажіть, будь ласку, саму історію створення спілки.
Все почалося із Дефлімпійських ігор у 2017 року, які відбулися в м. Самсуні. Саме вони спонукали місцевих українців згуртуватися, щоб зустріти, привітати та підтримати спортсменів з Батьківщини. За допомогою інтернет-мережі закликали українців, які на той час мешкали у Самсуні, залучитися та об’єднатися в єдину команду підтримки. І вже під час Дефлімпіади, підтримуючи спортсменів в різних галузях спорту, ми не тільки познайомилися один з одним, але й відчули велику потребу в зустрічах, спілкуванні. Адже проживаючи за межами України по-троху починаєш втрачати все українське…. Відчули, як скучили за мовою, звичаями, традиціями… І саме тоді ми вирішили створити українське товариство.

У вересні 2017 року до м.Самсуна завітав перший секретар з консульських питань Посольства України в Турецькій Республіці В’ячеслав Хоменко для зустрічі з громадою. Тоді і було вирішено зареєструвати об’єднання українців в м. Самсуні під назвою “Чорноморська асоціація українців” з метою збереження та популяризації української культури, мови, звичаїв і традицій була здійснена реєстрація в державному органі м.Самсун 09 жовтня 2017 р.

У-А: Чи важко було створити нову організацію? Які труднощі постали на Вашому шляху? Що найбільше надихало?
Як я вже зазначала, труднощів у нас не було. Нам дуже швидко вдалося знайти приміщення й залагодити усі формальності. У Самсуні абсолютно усі нам допомагали, як могли. Куди б я не звернулася – відразу конкретна відповідь й допомога. Багато порад отримала саме від турків. Чому несказанно рада, адже кожна культура має свої нюанси: щось можна запитати напряму, щось варто обійти, й хто, як не корінне населення, знає це найкраще. Хоча я тут уже 15 років й знаю багато, та кожен раз ліпше перепитати.

У-А: Скільки членів має Ваше товариство? Які завдання ставите перед собою в першу чергу?
Ми – новоутворена організація. Й не так багато людей до нас приєдналося, якби хотілося. Та все ще попереду. А ті, хто вже у нашій спілці, віддані справі всією душею! Як то кажуть кількість – не завжди якість! Та ми раді усім!

А-У: Що уже встигли зробити?
Встигли зробити, як на мене, досить. Адже, наголошую, зареєструвалися ми лише 9 жовтня 2017 року. Проте заходів провели чимало! Організували урочисте відкриття спілки, долучилися до відзначення річниці Голодомору, святкування дня Миколая, Коляди. У нас виступав гурт “Калина” із Анталії. Українець Сергій Гордієнко, що здійснив експедицію “Міст співдружності”, через шторм у Чорному морі провів кілька діб без їжі і сну в каяку. Його ми зустріли й допомогли усім, чим змогли. А коли в Туреччині проходили Дефлімпійські ігри, то ми підтримували наших спортсменів. А у змаганнях взяли участь понад 5 тисяч спортсменів із 109 країн. Та наші українці були найтепліше зустріті!

У-А: Розкажіть, бідь ласка, детальніше про емблему організації.
Цією емблемою ми хотіли проголосити дружбу між народом Чорного моря та Україною, таким чином зміцнивши зв’язки між двома країнами. Турецький та український прапори в емблемі символізують братські почуття обох країн. Море також представляє дві нації. Маленький фрукт у гербі відображає достаток. Ми хочемо стимулювати культурний обмін між двома країнами.
Всім, хто бачив нашу емблему, вона дуже сподобалася!

У-А: Які плани на майбутнє? Які пріоритети?
Звичайно, планів дуже багато! Хочемо в цьому році організувати якомога більше культурних заходів та по максимуму долучитися до тих, що буде проводити Посольство. Також у планах створення власного сайту! А наш основний пріоритет – це розбудова громадської організації.

У-А: Й на останок, що б Ви побажали українській діаспорі в Туреччині?
Побажати хотілося б багато чого. Щоб кожна спілка у новому році отримала багато нових досягнень та звершень, аби всі були єдині та допомагали один одному, розуміли та процвітали!